- споряджений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до спорядити. || споря́джено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
споряджений — на, не, Вр. Споряджений, очищений … Словник лемківскої говірки
споряджений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови